Антон, 55 - 15 февраля 2011 18:55

Таким бачить світ перелітні птахи –
Мій світ – у твоїх долонях
Це – місто : будинки , дороги , дахи
І сум на камінних осонях

І сонце , що нас спогляда з висоти
І небо це щире, без краю –
Мій світ , у якому , на щастя , є ти…
У якому я більш не згораю…

Калюжі , а вних – то дощі , то зірки
МолОдик , вітриська і хмари
Горища , де мешкають давні казки
Й закохані гОлубів пари

Замішаний день в чорнобровую ніч,
Неначе вершки в твою каву.
Вдивляєшся в гамір десятків облич:
Байдужих,сумних і цікавих…

І десь поміж плетива вулиць , дротів,
Обіймів ,побачень ,пробачень…
Гуляє невидима воля котів ,
Гуляють відносності значень

І знов круговертю життя понесе
Ліхтарні , майдани , перони…
Весь світ мій строкатий –
оця карусель-
В найкращих у світі долонях…..


Тремтить повітря у долонях Божих.
А сніг – мовчить
Про тебе і про нас.
І лиш гульвіса – вітер це вікно тривожить ,
І грає в димарі хтось божевільний вальс….

• 
• 
•