Антон, 55 - 23 января 2011 14:06

Крв’ю встеляючи долі стежину,
Жадний любові, думами жив я …
Мрію лілеяв я , мов дитину,
З нею єдиною тихо тужив я…..
Вечір на землю
Приліг спочивати,
В грудях у мене
Затишшя настало.
Губи мої перестали шептати :
“ Щастя я так у житті й не зазнав…”

• 
• 
•