Антон, 55 - 16 января 2011 15:01

Чорний Янгол,
злий, наче хижий птах
Із сталевим дзьобом‚
тяжко білого поранив,
я побачив випадково.
Чи помста то була, чи суперечка…

Мій білий янгол-охоронець
Впав безсило на порозі,
І заплакав, потім тихо
Підвівся, злетів у темному повітрі,
І повільно полинув у далечінь
Світів небачених…

І стислася душа,
На крок наблизилася до межі
між світом мертвих і живих,
беззахисна тепер,
немов дитя.
І за спиною стало раптом зимно…
Чи вітер то, чи смерть…

• 
• 
•