Антон, 55 - 16 января 2011 14:28

Ледь-ледь теплів камін;
Двір хуга заметала;
Згубивши парафін,
Свіча чадна згасала.

І лізло напролом,
Схвильоване, сердешне,
За згадками слідком –
Відлуння1) на прийдешнє.

У маренні надій,
В душевній веремії –
Лиш по тобі одній
Непогамовні мрії…

В душі щемка струна –
Випрохувала сльози...

• 
• 
•