НИИ, 46 - 15 марта 2009 22:53

[B][COLOR=red][SIZE=+1]І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.

[COLOR=blue]Ліна Костенко[/COLOR][/SIZE][/COLOR][/B]

• 
• 
•