3.13. Сон!!! Агов! Ти куда свалив?
- а нефіг каву пити, а віскі red bullom-ом запивати...
-альо. Здоров.
-Привіт.
-Марчело вернувся. Хоче здибатись.
-Угу, давай в шостій в Гражді.
-Мда.. всьо занято. Шо робим? Та їдем в центр, мо, десь там місце знайдем...
-То звіздєц...пройти не можна...вигул, випас, шпацер по променаді…таке враженння, що весь народ тиждень збирається, а в неділю пензлює в центр…та йдем хоч якоїсь кави вип’єм...
-Диви...диви...
-Ти не диви..диви.., а знімай ту всю творчість...
-Дівчинко, у вас такі класні штанці..так вам пасують
-Мені з вами незручно ходити...
-Іро, та ти не переживай...вон Ігор, бач навіть рота не відкриває, так?
-Ага, точно, я вас навіть стримую
-і шо? Тоска, шо...
-ясно, план дій відомий і стабільний. Біля стоянки?
-Ага.
-Отже, ключове питання, яке мучить всіх і не дає спокійно завершити вечір, так?
-Давай, давай, озвучуй, бо холодно всі ті байки слухати...
-От Марчело, а ти там іспанку грав?
-Нє, тіко з Тернополя...
-То капєц, їхати на другу сторону Європи і знайти там кобіту з Тернополя...ладно, допиваєм, декому завтра на роботу