Zoryana, 39 - 27 октября 2007 23:43

[COLOR=brown][I]Самотність...В ній щось є таке, що притягує і манить...
Саме тоді ми залишаємся на одинці з своїми думками та почуттями...Саме в цю мить відчуження від реальності, ми можемо усвідомити суть життя...Коли стоїш на вершині і дивишся на світ з висоти, коли час продовжує текти, а ти зупиняєшся, щоб оглянутися, коли нічне місто переливається вогниками, в якому метушаться люди, тече життя,а ти відокремлюєшся від існування, завмираєш на хвилиночку, закриваєш очі і відчуваєш, ніжний дотик вітру, який летить, легенько торкаючись твого обличчя, гладить твоє волосся, обвиває твоє тіло і зникає в безодні тишини...в ньому ти бачиш свою душу-таку ж вільну, незалежну, сильну і ніжну, як цей вітерець...[/I][/COLOR]

• 
• 
•